Оцінка впливу на довкілля (ОВД): що це таке і коли її проводять

Уявіть територію, де ще вчора було спокійно: текла річка, росли дикі трави, лунали пташині голоси. Сьогодні тут можуть початися будівництво чи видобуток — і разом із технікою приходять зміни. Щоб уникнути шкоди довкіллю, важливо ще до початку робіт подивитися на територію з точки зору природи. Це особливо актуально для геологорозвідки й видобування корисних копалин. Оцінка впливу на довкілля допомагає передбачити й врахувати можливі наслідки заздалегідь.

Під час надрокористування змінюється не лише рельєф чи структура ґрунту. Часто порушується водний баланс, зростає рівень шуму, забруднюється повітря. Нерідко страждають червонокнижні види флори і фауни, ліси, природоохоронні території. Щоб не діяти наосліп і уникнути негативу, слід уважно проаналізувати кожен етап майбутніх робіт — саме це і робить процедура ОВД.

Що таке ОВД

ОВД (оцінка впливу на довкілля) — це не просто паперова формальність, а повноцінний аналіз взаємодії проєкту з природою. Ця процедура дозволяє:

• виявити усі потенційні наслідки для екосистем;

• передбачити ризики для здоров’я людей;

• знайти оптимальні шляхи пом’якшення впливу;

• залучити громаду до прийняття рішень.

В Україні оцінка регулюється Законом «Про оцінку впливу на довкілля» (2017 рік). Він наблизив нашу державу до європейських стандартів, зокрема директив ЄС. Важливо, що висновок з ОВД має обов’язковий характер — без нього проєкт не може отримати дозволи на реалізацію.

Основні принципи ОВД:

• відкритість процесу;

• участь громадськості;

• об’єктивність аналізу;

• альтернативність рішень.

Коли потрібна оцінка

ОВД є обов’язковою для низки видів діяльності, що впливають на довкілля. До переліку входять:

• геологічне вивчення надр, буріння розвідувальних свердловин;

• добування нафти, газу, корисних копалин (пісок, глина, вапняк тощо);

• будівництво кар’єрів, шахт, підземних комунікацій;

• створення хвостосховищ, золовідвалів, полігонів.

Також оцінка обов’язкова під час:

• розміщення об’єктів біля річок, озер, заповідників;

• діяльності на землях природно-заповідного фонду;

• зміни цільового призначення земель у сільській місцевості.

Наприклад, компанія планує добування піску в заплаві річки. Незважаючи на мінімальне втручання, роботи можуть змінити русло, вплинути на фауну, призвести до ерозії берегів. У такому випадку ОВД є обов’язковим кроком перед початком реалізації.

Процес проходження процедури

Усе починається з простого — повідомлення про плановану діяльність. Його розміщують в Єдиному реєстрі ОВД, доступному онлайн. Це сигнал для громади, що на певній території готуються роботи.

Далі йдуть такі етапи:

1. Звіт з ОВД — документ, у якому вказується:

   1. суть і масштаб проєкту;

   2. альтернативні рішення (наприклад, інша технологія чи локація);

   3. опис довкілля у межах впливу;

   4. можливі наслідки та шляхи їх мінімізації.

2. Громадське обговорення — надзвичайно важлива частина. Мешканці району, екоорганізації, активісти можуть надавати свої зауваження.

3. Аналіз уповноваженим органом — зазвичай це Департамент екології ОВА або Міндовкілля. Вони вивчають звіт, зауваження та видають висновок ОВД.

Процес триває в середньому 60–90 днів, залежно від складності та реакції громадськості.

Оцінка впливу на довкілля — це передусім спосіб заздалегідь передбачити наслідки проєкту та відповідально підійти до використання природних ресурсів. Вона допомагає не лише зменшити потенційну шкоду, а й поліпшити сам проєкт, зміцнити довіру до компанії, уникнути непорозумінь і юридичних ризиків. Для підприємств, що прагнуть працювати відкрито й далекоглядно, ОВД — це інструмент сталого розвитку, а не перешкода.